Der erste Teil unserer deutsch-armenischen Jugendbegegnung ist nun zu Ende.
Das Projekt “INVISIBLE AND UNSAYABLE – UNVEILING HIDDEN REMEMBRANCE” dreht sich um das Thema Gedenken und Erinnerungskultur.
Eine Woche lang haben die Teilnehmer*innen Beispiele des (Nicht-)Gedenkens in der Geschichte erfahren, sich über die Erinnerungskultur in Armenien und Deutschland ausgetauscht sowie historisch wichtige Orte in Dresden und in der Region Sächsische Schweiz besucht.
Das, was sie während der Woche erfahren und erlebt haben, haben die Teilnehmer*innen dann in Form eines gemeinsamen Gemäldes und auf Poster künstlerisch dargestellt.
Wir freuen uns auf den zweiten Teil des Projekts im September in Armenien!
Bereits zum dritten Mal fand diese Woche unser "Treff für Geflüchtete" statt, der sich vor allem an Menschen aus der Ukraine richtet aber für alle offen ist. Bei Tee und Keksen konnten sich alle, die gekommen sind, näher kennenlernen, ihre bisherigen Erfahrungen austauschen und gemeinsame eine schöne Zeit verbringen. Wir nahmen am Gespräch auch teil und es herrschte eine nette und freundliche Stimmung. Die bisherigen Treffen haben all unsere Erwartungen übertroffen und wir haben nur positives Feedback bekommen. Wir freuen uns auf die nächsten Treffen!
Übrigens falls ihr euch dabei auch einbringen wollt, meldet euch gerne bei uns!
Der erste Teil meines Freiwilligenjahres ist wie im Fluge vergangen und wie auch andere ESK-ler*innen erwartete mich ein Mid-Term-Seminar, von dem ich hier gerne berichte.
Das Seminar dauerte fünf Tage und fand in der Kleinstadt Einbeck (Niedersachsen) statt. Einbeck liegt im Herzen Südniedersachens. Ich war von seiner wundervollen Altstadt mit schönem authentischem Fachwerk und viel Grün begeistert.
Die Reise dorthin war ziemlich anstrengend, denn meine Züge hatten Verspätung, weshalb ich als Letzte ankam. Es gab insgesamt 18 Teilnehmende aus etwa 11 Ländern, die ihr ESK-Jahr in etwa 5 Städten Deutschlands machen. Das Programm des Seminars bestand aus spannenden Workshops über Konflikte und Kommunikation, Solidarität und YouthPass, aus Reflektion und Austausch über unseren bisherigen Aufenthalt in Deutschland. Außerdem erzählten alle Teilnehmer*innen über ihre Projekte und machten darüber kreative Plakate.
Was ist für euch Solidarität? Das Dramadreieck als Modell der menschlichen Interaktion
Doch der Programmpunkt, den ich besonders gut fand, war das sogenannte Future Project Management. Zusammen mit unseren Mentor*innen haben wir die zweite Hälfte unseres Freiwilligen Jahres geplant sowie über die weiteren Schritte nach dem ESK-Jahr nachgedacht, wobei wir eine sehr hilfreiche Methode für die Planung und Realisierung vom Gewünschten verwendeten.
Am vorletzten Tag des Seminars fand das sogenannte Open Space statt, bei dem die Mentor*innen sowie die Teilnehmer*innen eigene Workshops anbieten konnten. So besuchte ich einen Tanzunterricht, wo wir die Basics vom Lindy Hop lernten und spielte ein Kartenspiel mit, bei dem jede/r etwas über sich selbst erzählen sollte. Das war eine echt aufrichtige und manchmal berührende Runde.
Abends war das Programm sehr unterschiedlich. Der erste Abend zusammen war ziemlich entspannt, denn wir hatten uns näher kennengelernt und alle zusammen ein Guess-Spiel gespielt. Es gab nämlich zwei Mannschaften: „Pink Couscous“ und “Verrückte Schmetterlinge“. Ich war bei der letzteren Mannschaft dabei, doch leider haben wir das Spiel verloren. An einem anderen Tag gab es auch einen Film-Abend, wo wir uns eine Doku über die progressiv wirkenden Ideen und nachhaltige Entwicklung in der Zukunft angeschaut haben. Am letzten Abend fand eine Abschiedsparty statt, mit Snacks, Just-Dance-Videos, Bachata und Gitarrenspiel.
In unserer Freizeit machten wir kleine Spaziergänge in die Altstadt sowie in die Natur. Zwar war das Wetter nicht so freundlich. Dennoch war es immer noch sehr angenehm nach viel Sitzen ein bisschen frische Luft zu schnappen und sich mit anderen Freiwilligen zu unterhalten.
Insgesamt habe ich sehr positive Eindrücke von meinem Mid-Term-Meeting. Ich habe die Zeit genossen, ein wenig Ablenkung bekommen, interessante Menschen kennengelernt, über verschiede Sachen reflektiert und mir Inspiration für den Rest meines Freiwilligendienstes geholt.
Wünsche euch viele sonnige Tage! Genießt den Frühling!
Ось і знову я. Давно вже мене не було тут, у моєму блозі. Сподіваюся, новий рік почався для вас чудово. В мене усе гаразд, і я маю для вас багааато новин.
У перший тиждень листопада я була на вступному семінарі для волонтерів у гарному і затишному місті Ваймар. Під час семінару ми багато рефлексували, розглядали такі теми, як «культура», «інтеркультура» і «транскультура». Разом з волонтерами з різних країн я дізналася більше про проєкти від Європейського корпусу солідарності(ESC) та Erasmus+, розпланувала свій волонтерський рік та обмінялася досвідом з іншими учасниками. У вільний час ми відвідали колишній концтабір Бухенвальд та багато гуляли старим містом. Ця зустріч з волонтерами дуже зарядила мене і наштовхнула на різні думки та ідеї.
У листопаді відбулося дещо особливе для мене. Я підготувала презентацію та доповідь про свою батьківщину, які презентувала своїм німецьким колегам на “Українському вечері”. Я відповідально поставилася до цього завдання і доклала максимум зусиль, аби у моїх німецьких колег склалося гарне та правдиве враження про Україну. Я також відповіла на запитання учасників вечора та отримала позитивні відгуки про виступ.
Листопад був багатим на подорожі та позитивні враження. До мене у гості завітала подружка з України. Разом ми відвідали Саксонську Швейцарію, подорож у цю місцевість надзвичайно сподобалася мені. Наступні вихідні я була у Ляйпцизі, де зустрілася з подружками і чудово провела час.
Що ж стосується моєї волонтерської роботи, то я намагалася долучатися до найрізноманітніших підготовчих процесів в освітній роботі організації. Наприклад, я брала участь у робочих зустрічах кількох тематичних команд. Проте, на мою думку, найвагомішим досягненням було те, що я перейняла модерацію однієї з тем воркшопу для школярів та молоді, а саме — розповідала про кібербулінг. Спочатку я дуже хвилювалася, однак ставити перед собою нові виклики - це дуже цікаво та корисно. А ще разом з учнями 5-х — 6-х класів я активно працювала над створенням шкільної газети.
Тим часом я далі практикувала та поліпшувала свої мовні навички, досліджуючи різні теми, читаючи літературу мовою оригіналу, спілкуючись німецькою у повсякденному житті.
А ще, нещодавно я почала відвідувати курси для вивчення французької мови.
Непомітно підкрався перший Адвент. Я прикрасила свою кімнату, купила адвент-календар з солодощами. В бюро теж панувала різдвяна атмосфера. Кожних вихідних напередодні Різдва в мене було заплановано щось цікаве. Наприклад, я відвідала містечко Радебойль поблизу Дрездена. Будинки там були прикрашені різдвяними(гернгутськими) зірками, арковими свічниками та барвистими вогниками. Наступної неділі завітала у гості до колеги: за розмовами ми пили каву, куштували штоллен та пряники. Для повноцінного різдвяного настрою бракувало лише різдвяного ярмарку та сніжку. Striezelmarkt у Дрездені, найстаріший і наймасштабніший різдвяний ярмарок Німеччини, на жаль, скасували через загострення коронавірусної ситуації у регіоні. Все ж мені пощастило краєчком ока побачити ярмарок, перш ніж його демонтували. Усе виглядало так гарно та по-особливому святково!
Незважаючи на усі обмеження, я відчула справжній дух Різдва, серед іншого й завдяки колегам, від яких я дізналася більше про різдвяні традиції німців та на власні очі побачила різдвяні атрибути Різдва y бюро: “димовий” будиночок, квітучий амариліс і, звичайно ж, адвент-календар (навіть два; один з них — онлайн, який змайстрував для працівників бюро голова правління нашої організації).
На різдвяному обіді я пригощала колег українською кутею. До речі, німцям вона сподобалася, хоч і смакувала досить незвично. Також ми влаштували спільний перегляд різдвяного мультфільму, аби краще налаштуватися на Різдво. Усі працівники, волонтери, члени організації PJR отримали вітальну листівку з різдвяними та новорічними побажаннями від колег. Я також отримала свою листівку і з радістю читала теплі побажання.
Насамкінець, кілька слів про те, як минули мої зимові канікули. На Різдво і Новий рік я лишилася у Німеччині, а тому не могла не скористатися нагодою все ж побачити різдвяний ярмарок цього року. На свята я вирушила у Берлін, де відвідала величезний, надзвичайно атмосферний різдвяний ярмарок з музикою, смачною їжею, глінтвейном, ковзанкою та ялинкою. Неймовірні спогади!!!
Що ж, на цьому й завершу сьогоднішній допис. Я натхненна і сповнена сил. Цікаво, що ж для нас підготував 2022-й рік?!
Бажаю вам щасливого нового року та усього найкращого!
Am 8.Februar waren wir in die Makarenko-Lernförderschule eingeladen, um einen Workshop zum Safer Internet Day durchzuführen. Der offizielle Titel des Workshops hieß „Mit allen Mitteln – Extremismus + Radikalisierung“.
Insgesamt gab es zwei Workshops, einen für die 10.Klasse und anschließend einen für die 9. Klasse.
Der Ablaufplan des Workshops bestand aus drei inhaltlichen Teilen.
Zuerst machten wir einen Einstieg zum Thema, indem wir uns mit Fotos dem Begriff annäherten. Dann stellten wir der Klasse einige Fragen über die Einstellungen von Menschen, wobei wir Ergebnisse der Mitte-Studie verwendeten, die sich um das Konzept der Gruppenbezogenen Menschenfeindlichkeit dreht. Die Tatsache, dass etwa ein Viertel der deutschen Bevölkerung Vorbehalte gegenüber Asylsuchenden hat, erzeugte großes Erstaunen.
Im zweiten Teil unseres Workshops befassten wir uns damit, welche Rolle Internet in der Radikalisierung und Vernetzung von Menschen mit extremistischen Meinungen spielt. In dieser Hinsicht wurde Telegram in der letzten Zeit zum Schauplatz für Extremist:innen, weswegen wir uns einige Beispielnachrichten aus extremistischen Telegram-Chatgruppen anschauten und uns darüber unterhielten. Unerwähnt durften auch die sogenannten „Echokammern“ nicht bleiben, denn sie spielen eine entscheidende Rolle bei der Radikalisierung und Verfestigung eigener extremistischer Meinungen.
Nicht nur in Telegram, aber auch auf Instagram sind zahlreiche extremistische Gruppen aktiv, darum schauten wir uns zusammen einige Profile an, die vom PJR-Team zusammengestellt wurden und besprachen deren Inhalte.
Dann zeigten wir den Schüler:innen ein Interview mit einem ehemaligen Extremisten, der über die Strategien von Extremisten im Netz erzählte. Und zum Schluss machten wir uns Gedanken darüber, was man machen sollte, wenn man auf extremistische Inhalte und Posts stoßen würde.
Die beiden Workshops empfanden wir als sehr gelungen, immer wieder kam es zu Diskussionen, auch wenn wir für das nächste Mal noch mehr Abwechslung bei den Methoden schaffen wollen.
